http://online-shopping-no-cvv-required.ru Припис прокурора | Nlpseminar.ru

Ответчик

Припис прокурора

Акти прокурорського реагування Протест прокурора

Протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи.

У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права.

Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов’язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.

У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п’ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.

Припис прокурора

Письмовий припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення.

Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору.

Орган чи посадова особа можуть оскаржити припис вищестоящому прокурору, який зобов’язаний розглянути скаргу протягом десяти днів, або до суду.

Подання прокурора

Подання з вимогами усунення порушень закону, причин цих порушень і умов, що їм сприяють, вноситься прокурором, його заступником у державний орган, громадську організацію або посадовій особі, які наділені повноваженням усунути порушення закону, і підлягає невідкладному розгляду. Не пізніш як у місячний строк має бути вжито відповідних заходів до усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяють, і про наслідки повідомлено прокурору.

Колегіальний орган, якому внесено подання, повідомляє про день засідання прокурору, який вправі особисто взяти участь у його розгляді.

Постанова прокурора

У разі порушення закону посадовою особою або громадянином прокурор, його заступник, залежно від характеру порушення закону, виносить мотивовану постанову про дисциплінарне провадження, провадження про адміністративне правопорушення або про порушення кримінальної справи щодо цих осіб.

Постанова про порушення дисциплінарного провадження або провадження про адміністративне правопорушення підлягає розгляду повноважною посадовою особою або відповідним органом у десятиденний строк після її надходження, якщо інше не встановлено законом.

У протесті, поданні, приписі або постанові прокурора обов’язково зазначається, ким і яке положення закону порушено, в чому полягає порушення та що і в який строк посадова особа або орган мають вжити заходів до його усунення.

Генеральний прокурор України відповідно до міждержавних угод про надання правової допомоги вирішує питання про порушення і розслідування кримінальних справ, проведення дізнання, видачу злочинців або осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, направлення повідомлень про наслідки кримінального переслідування, а також інші передбачені такими угодами питання.

Прокурор за наявності передбачених законом підстав дає санкцію на затримання і видворення у примусовому порядку іноземного громадянина або особи без громадянства за межі України.

Право на дачу санкції у таких випадках належить Генеральному прокурору України, заступникам Генерального прокурора України, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей і міст Києва і Севастополя.

Особі, яка викликається до прокуратури, виплачується середній заробіток за час, затрачений у зв’язку з викликом, за рахунок державного бюджету. Підставою для оплати і відсутності на роботі є повістка з відповідною відміткою прокуратури.

Виплата винагороди експертам, перекладачам та іншим спеціалістам, а також витрат, пов’язаних з їх викликом до прокуратури, провадиться за рахунок державного бюджету. У такому ж порядку відшкодовуються витрати обвинуваченим, яких виправдано судом.

ПРИПИС ПРОКУРОРА

— акт прокурорського нагляду про усунення порушень закону. Виноситься прокурором, його заступником і надсилається органу чи посад, особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посад, особі, які правомочні усунути порушення. П. п. виноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам д-ви, підприємства, установи, організації, а також гр-нам, якщо не буде негайно усунуте (ст. 22 Закону України «Про прокуратуру» 1991). Цей захід не повинен застосовуватися до гр-н. Він не використовується при підтриманні обвинувачення, ін. участі прокурора в суді, а також у нагляді за досуд. слідством і дізнанням.

Письмовий П. п. містить вимоги скасування незакон. правового акта або приведення його у відповідність із законом, відновлення порушеного права, вчинення дій щодо відвернення шкоди та ін. Шляхом внесення приписів можуть припинятися правопорушення в екон. та соціальній сферах, діяльності підприємств, організацій, держ. органів, громад, орг-цій та органів самоврядування, зокрема при завданні істотної шкоди у випадках: зникнення, пошкодження чи втрати д-вою громад, та особистого майна; припинення вироб.-госп. діяльності підприємств і організацій або створення серйозних перешкод для її провадження; знищення, ушкодження чи забруднення природ, об’єктів; аварій, нещасних випадків на в-ві та в побуті; заподіяння шкоди життю і здоров’ю людей; істотних порушень гарантованих Конституцією України труд., житлових та ін. прав і свобод гр-н.

П. п. у стислій формі має вказувати на обставини вчиненого діяння, порушену норму закону, наслідки, до яких може привести правопорушення, та які конкр. заходи треба здійснити щодо відновлення законності. П. п. підлягає негайному виконанню, про що має бути повідомлено прокуророві. Припис не можна відхилити.

Орган чи посад, особа мають право оскаржити припис вищестоящому прокурору, який зобов’язаний розглянути скаргу протягом 10 днів або до суду. Оскарження П. п. не зупиняє його виконання.

Прокуратура

Останні новини

Суд зобов’язав підприємство повернути Міноборони 5 мільйонів

Господарський суд Львівської області частково задовольнив позов військової прокуратури Західного регіону України та вирішив стягнути з державного підприємства «Львівський державний завод «Лорта» понад 5 млн грн.

Справа киянина, який викинув із сьомого поверху цуценя вівчарки, — вже у суді

Київська місцева прокуратура №2 направила до Дарницького райсуду обвинувальний акт стосовно 44-річного киянинаі, який викинув із 7 поверху цуценя німецької вівчарки.

Прокуратура ще не визначилась, якого покарання проситимуть для Савченко та Рубана

Прокуратура наразі ще не визначила, яку проситиме у суді міру покарання для народного депутата Надії Савченко та очільника «Офіцерського корпусу» Володимира Рубана, однак це має бути максимальне покарання, передбачене законодавством за підготовку терористичного акту.

Суд скасував спецдозвіл Житомирської облради на користування родовищем ільменіту

Адміністративний суд скасував рішення Житомирської обласної ради про видачу товариству спецдозволу на користування надрами родовища ільменіт-апатитових руд.

Прокуратура судиться через самовільну забудову на Березняківській

Київська місцева прокуратура №4 у суді вимагає скасувати державну реєстрацію права власності на об’єкти нерухомості, розташовані на самовільно зайнятій земельній ділянці вартістю понад 12 млн грн на вул. Березняківській,15 у Дніпровському районі столиці.

Прокуратура АРК оголосила підозру екс-голові федерації танцювального спорту

Прокуратурою Автономної Республіки Крим напередодні повідомлено про підозру колишньому президенту ВГО «Всеукраїнська федерація танцювального спорту» у розтраті майна в особливо великих розмірах.

Херсонську прокуратуру закидали димовими шашками

Приміщення прокуратури Херсонської області закидали димовими шашками на підтримку постраждалої працівниці мерії Херсону Катерини Гандзюк.

Прокуратура Криму направила до суду обвинувачення проти довіреної особи Путіна

До суду скеровано обвинувальний акт відносно особи, яка організовувала збір підписів на підтримку Путіна на незаконних виборах президента РФ в анексованому Криму.

У водія Hummer, який збив 10-річну дівчинку, примусово взяли аналізи

Шевченківський райсуд Києва задовольнив клопотання столичної прокуратури про примусове відібрання біологічних зразків у водія автомобіля Hummer, який підозрюється у вчиненні ДТП, внаслідок якої загинула 10-річна дівчинка.

На Дніпропетровщині викрили експлуатацію жінок у виправному центрі

Органи прокуратури виявили грубі порушення законодавства про працю при залученні до оплачуваних робіт засуджених жінок у виправному центрі Дніпропетровської області.

Бій під Кримським: прокуратура розслідує загибель двох військових

Прокуратурою Луганської області взято на контроль хід розслідування кримінального провадження за фактом терористичного акту, під час якого загинуло двоє військових.

На Вінниччині затримали прокурора під час одержання $6 тисяч хабара

У Вінницькій області затримали прокурора Жмеринської місцевої прокуратури та водія цієї ж прокуратури під час одержання 6 тис. дол хабара.

Мільйонні збитки: директору інституту МВС повідомили про підозру

Київська прокуратура оголосила підозру директору інституту МВС у завданні збитків державі на суму 14,4 млн гривень.

Офіцера-забіяку з Яворівського полігону підозрюють ще й в отриманні хабарів

Винного у побитті солдата військовослужбовця з Яворівського полігона підозрюють ще й у вимаганні та одержанні хабара від трьох бійців, серед яких також є потерпілий солдат.

Читайте так же:  Собственность и ее формы рб

Водію Hummer, який збив дівчинку в Києві, оголосили ще одну підозру

Водію автомобіля Hummer, який на смерть збив 10-річну дівчинку в Києві, оголошено ще одну підозру — у залишенні без допомоги.

При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання не нижче першого абзацу на «ukrinform.ua» — обов’язкові, крім того, цитування перекладів матеріалів іноземних ЗМІ можливе лише за умови гіперпосилання на сайт ukrinform.ua та на сайт іноземного ЗМІ. Цитування і використання матеріалів у офлайн-медіа, мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди «ukrinform.ua». Матеріали з позначкою «Реклама» та «PR», а також матеріали в блоці «Релізи» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.

© 2015-2020 Укрінформ. Усі права застережені.

Протест прокурора як акт прокурорського реагування. Припис прокурора як акт прокурорського реагування

ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права та процесу

(протокол № 3 від 14 жовтня 2009 року)

Зародження прокуратури. Прокуратура у період середньовіччя.

Зародження вітчизняної прокуратури. Прокуратура часів Петра І.

Судова реформа 1864 р. та її вплив на функції та роль прокуратуру.

Прокуратура під час Української Центральної Ради, Гетьманату, Директорії.

Прокуратура в період радянської доби (1919 -1991 р.р.)

Система, структура та організація діяльності органів прокуратури України.

Місце прокуратури в системі органів державної влади.

Правові засади діяльності та завдання органів прокуратури України.

Принципи організації та діяльності органів прокуратури.

Загальна характеристика основних функцій прокуратури.

Статус Генерального прокурора України.

Структура Генеральної прокуратури України.

Спеціалізовані прокуратури. Поняття , види та основні функції.

Акти прокурорського реагування у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів. Поняття, види, загальна характеристика.

Вимога прокурора як правовий акт прокурорського нагляду.

Протест прокурора як акт прокурорського реагування.

Припис прокурора як акт прокурорського реагування.

Подання прокурора як акт прокурорського реагування.

Постанова прокурора як акт прокурорського реагування.

Санкція прокурора як акт прокурорського реагування.

Проблеми здійснення прокурорського нагляду за виконанням законів органами внутрішніх справ, при прийомі, реєстрації, обліку і вирішенні заяв і повідомлень про злочини.

Кримінально – процесуальні відносини прокурора із слідчим. Процесуальна самостійність слідчого.

Усунення прокурором порушень закону органами внутрішніх справ, при прийомі, реєстрації, обліку і вирішенні заяв і повідомлень про злочини.

Правова регламентація оперативно-розшукових заходів, пов’язаних із обмеженням прав і свобод особи .

Галузева приналежність і об’єкти прокурорського нагляду за виконанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність.

Завдання прокурорського нагляду за виконанням законів органами, які здійснюють ОРД.

Повноваження прокурора у процесі здійснення нагляду за дотриманням законів оперативно-розшуковими органами.

Повноваження прокурора з нагляду за додержанням законів органами дізнання та досудового слідства.

Специфіка організації прокурорського нагляду за додержанням законів оперативно – розшуковими органами.

Нагляд прокурора за додержанням закону в стадії порушення кримінальної справи.

Прокурор у стадії дізнання і досудового слідства.

Правові засади та загальні положення державного обвинувачення в суді.

Участь прокурора в судовому слідстві.

Загальні положення тактики допиту прокурором підчас судового слідства.

Обвинувальна промова та репліка прокурора.

Зміна прокурором обвинувачення в суді.

Відмова прокурора від обвинувачення.

Підтримання прокуратурою державного обвинувачення в суді.

Апеляційне та касаційне подання прокурора.

Поняття представництва прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Зміст представництва прокуратурою інтересів громадянина або держави у розгляді судами цивільних справ.

Зміст представництва у розгляді судами господарських справ.

Суть, завдання, предмет та об’єкти нагляду за додержанням законів у ході виконання судових рішень у кримінальних справах, а також під час застосування інших заходів примусового характеру.

Особливості прокурорського нагляду за додержанням законів у місцях позбавлення або обмеження волі. Нагляд за законністю перебування осіб у місцях тримання затриманих, попереднього ув’язнення , в інших установах, що виконують заходи примусового характеру.

Прокурорський нагляд за додержанням законів органами дізнання і досудового слідства під час затримання підозрюваних у вчиненні злочину.

Нагляд прокурора за законністю та обґрунтованістю притягнення особи як обвинуваченого.

Прокурорський нагляд за додержанням строків досудового слідства, дізнання і тримання під вартою.

Прокурорський нагляд за дотриманням законності при проведенні обшуку та виїмки.

Прокурорський нагляд за додержанням вимог закону щодо участі захисника на досудових стадіях провадження у кримінальних справах.

Перевірки органів прокуратури

Функції прокуратури. Загальні принципи прокурорської діяльності. Прокурорський нагляд. Повноваження прокуратури відносно суб’єктів підприємницької діяльності. Заходи прокурорського впливу.

В законі «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами « (далі – закон 2181) наведено визначення контролюючого органу: контролюючий орган — державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов’язкових платежів) та погашенням податкових зобов’язань чи податкового боргу». Вичерпний перелік контролюючих органів наведений у статті 2 цього Закону, і прокуратура там не згадується. Але, не дивлячись на це, прокуратура має достатньо законодавчо встановлених повноважень, щоб відвідати підприємство і перевірити його діяльність.

Дослідження статусу органів прокуратури почнемо з Конституції, в якій прокуратурі присвячений окремий розділ – VII. Але у переліку повноважень цього органу, викладеного у ст. 121 Основного Закону держави, ні слова про контроль за діяльністю підприємств. Одна поспішати з висновками не варто. Спочатку звернемо увагу на дві обставини: по-перше, у відповідності зі ст. 123 Конституції «організація і порядок діяльності прокуратури визначаються законом» Про цей профільний закон розкажемо далі. А по-друге, не слід забувати і про історію. До вступу в дію Конституції повноваження прокуратури були значно ширші. Думаєте, це у минулому? Тоді заглянемо у п. 9 Перехідних положень Конституції: «Прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію попереднього слідства — до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів, та до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування»

Функцію нагляду за дотриманням і застосуванням законів, більше відому як функція загального нагляду, органи прокуратури в даний час не здійснюють. Хоча і мріють про її повернення, тому що загальний нагляд — це необмежене розширення повноважень, право контролювати дотримання законів з будь-якого приводу. І широкі можливості зловживати цим правом. З точки зору більшості спеціалістів, повернення такої функції прокуратурі малоймовірне. Заважати будуть сугубо технічні проблеми — для повернення цієї функції прокуратурі недостатньо вплинути на те, щоб змінити профільний закон. Прийдеться вносити зміни у Конституцію, а це вже набагато складніше.

Абсолютно інша ситуація з функцією попереднього слідства. Вона не тільки залишилася у прокуратури – не відомо взагалі, чи буде вона передана кому-небудь іншому. Відповідні законопроекти, звісно ж. існують, але їх шлях до статусу закону дуже вже звивистий.

Згаданий раніше профільний закон – це закон «Про прокуратуру». В ст. 3 цього закону сказано: «Повноваження прокурорів, організація, засади та порядок діяльності прокуратури визначається Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами» Це стандартне формулювання відповідає нормі ст. 19 Конституції України: «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України» Таким чином, якщо для громадян і юридичних осіб діє відомий принцип «дозволено все, що не заборонено», , то для прокуратури (як і для інших органів державної влади) справедливо протилежне – «все, що не дозволено заборонено».

Відповідно до ст. 8 Закону «Про прокуратуру» вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов’язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки. Жорстка норма? Можливість впевнитися у протилежному дає практика органів місцевого самоуправління. Прикладів, коли місцеві ради відхиляли протести прокурора, можна знайти багато. А підставою для такого «непослушання» є фраза, яка міститься в абзаці 1 ст. 8 – «які відповідають діючому законодавству». Адже встановити, чи відповідають вимоги прокурора чинному законодавству може тільки суд.

А іще в цій же статті вказано, що невиконання без поважної причини законних вимог прокурора тягне за собою передбачену законом відповідальність. Тобто, відповідальність виключається, якщо виконанню законних вимог заважали поважні причини.

Окремого аналізу вимагає норма абзацу 2 ст. 8: «Статистична та інша інформація або їх копії, необхідні для здійснення прокурорського нагляду чи розслідування, видаються на вимогу прокурора або слідчого безкоштовно» По-перше, невідомо, що законодавець мав на увазі, говорячи про копії інформації. Можливо, мова йшла про копії документів? По-друге, які з документів вважати дійсно необхідними? Точка зору з цього приводу двох сторін буде однаково суб’єктивною. І на кінець про безоплатну видачу. Мова йде саме про безплатну видачу, а не про безоплатне виготовлення. Тому підприємство не зобов’язане безоплатно виготовлювати копії документів на вимогу прокуратури. А для вилучення оригіналів потрібні більш вагомі підстави. Та і сама процедура буде зовсім іншою.

Читайте так же:  Кто имеет право снять накопительную часть пенсии

А от обійти іще одну вимогу – обов’язок посадових осіб і громадян з’являтися на виклик прокурора і надавати пояснення з обставин, які виясняються прокурорською перевіркою, неможливо. У випадку ж ухилення від прибуття посадова особа або громадянин за постановою прокурора можуть бути доставлені примусово органами міліції.

Функція прокуратури, встановлена у ст. 10 Закону про прокуратуру, заслуговує особливої уваги. Відповідно з нею прокурори координують діяльність по боротьбі із злочинністю органів внутрішніх справ, органів служби безпеки, органів податкової міліції, органів митної служби, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України та інших правоохоронних органів. Зауважу, в наведеному переліку є і податкова міліція, функції якої вам добре відомі. Хоча координація і не означає керівництво прокуратурою названої діяльності, навіть обміну інформацією між правоохоронними органами може бути достатньо для того, щоб підозріла діяльність підприємства стала предметом декількох ретельних перевірок. А підозріла діяльність – це не тільки безпосереднє порушення закону. Під підозру можуть попасти правомірні заходи по оптимізації оподаткування, нестандартні господарські операції. будь-які дії, що підпадають під фінансовий моніторинг і т. п.

І на кінець, про дрібницю, яка для всіх очевидна: прокурори мають право бути невідкладно прийнятими керівниками, іншими посадовими особами відповідних органів влади і управління , підприємств. Установ і організацій. Ухилятися від цього обов’язку не варто, оскільки альтернативою йому буде виклик в прокуратуру. А грати на своєму полі, як відомо, зручніше не тільки у футбол.

Хоча прокурорський нагляд і втратив характер загального, він залишається одним із самих дійових способів прокурорського впливу. Пам’ятаєте, що сказано з цього приводу у Конституції? А тепер заглянемо у ст. 19 Закону Про «Про прокуратуру», у відповідності з якою предметом нагляду за додержанням і застосування законів є:

1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам;

2) додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав;

3) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно, втручатися у підприємницьку діяльність органам прокуратури дозволяють саме положення першого і останнього пункту наведеного переліку. Оскільки діяльність суб’єкта господарювання у будь-якому випадку є економічною, і здійснюється вона на підставі актів, виданих саме цим суб’єктом. До них (актів) можна віднести як наказ директора підприємства, так і договір, підписаний приватним підприємцем.

Однак таке втручання не може бути безпідставним. В цій же статті Закону про прокуратуру сказано, що перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування. Правда, законодавець передбачив і виключення з правила: «… а за наявності приводів — також з власної ініціативи прокурора». Втім, мова йде і про друге: прокуратура « не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству». І саме ця норма повинна бути покладена ув основу захисту підприємців від надлишкової уваги «прокурорських»

Повноваження прокуратури відносно суб’єктів підприємницької діяльності перераховані у ст. 20 Закону «Про прокуратуру» Не вимагає коментарів право прокурора безперешкодно, за посвідченням, що підтверджує займану посаду, входити у приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, до військових частин, установ без особливих перепусток, де такі запроваджено. А от що стосується доступу працівників прокуратри до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, в тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або конфіденційну інформацію, відмітимо наступне. Не соромтеся вимагати саме письмову вимогу, особливо коли мова йде про інформацію з обмеженим доступом і коли сумніваєтесь відносно справжньої необхідності ознайомлення з цими документами безпосередньо для проведення перевірки. Інколи можна дещо зятягнути справу – не всі документи можуть зберігатися безпосередньо в офісі. Частина з них може знаходитися аудитора, адвоката, працівника, який саме зараз знімає з них копії і забув мобільний телефон. Хоча такі хитрощі не спасуть від наступних дій прокурора.

Адже прокурор має право письмово вимагати подання в прокуратуру для перевірки зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, в тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов’язаних з перевіркою. При абсолютній впевненості в тому, що ті документи, які вимагаються, для перевірки не потрібні, можна спробувати посперечатися з прокуратурою, звичайно ж – письмово. Але зробити це слід тільки після предметної бесіди з адвокатом.

За інформацією про суб’єкта підприємницької діяльності прокурор може звернутися до обслуговуючого банку. Правда, надання інформації, що містить банківську таємницю, банк здійснює в порядку і обсязі, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність». Як правило, банки добре знають свої права і чужі повноваження, тому зайвої інформації про клієнта прокуратура безпідствано не отримає. Втім, юридичні служби в банках не однакові, а проблемні банки завжди найбільш уразливі перед правоохоронними органами. Тому, обираючи банк, необхідно виходити не тільки з вартості розрахунково-касового обслуговування і відстаню між вашим банком і офісом.

Не зовсім зрозуміло, як саме прокуратура реалізує право «одержувати інформацію про стан законності і заходи щодо її забезпечення». Здається, що напряму це підприємця не стосується. Хоча, в принципі, прокуратура може вимагати інформацію і у підприємців про стан законності у сфері охорони праці або заходів по забезпеченню природоохоронного законодавства.

Крім наведеного, прокурор може «вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз» Виділення спеціалістів, як правило, стосується самого підприємства або його підрозділів. Виділяти спеціаліста у випадку отримання такої вимоги звичайно ж доведеться. А от кого саме – вирішувати керівникові. Скажем, заміть головного бухгалтера, час якого дуже дорогий, можна направити для участі у перевірці другого, але не менш компетентного працівника бухгалтерії.

Якщо прокурор позвав посадових осіб і громадян і вимагає від них усних або письмових пояснень про порушення закону, за викликом з’являтися необхідно (інакше – привід). А от пояснення давати тільки відносно порушень закону. І не давати показів або пояснень відносно себе, членів сім’ї або близьких родичів, оскільки таке правило гарантовано ст. 63 Коснтитуції.

Що може зробити прокурор у випадку виявлення порушень закону? Зразу відмічу, що наведеними далі повноваженнями наділены не всі працівники прокуратури, а тільки прокурор або його замісник і тільки в межах своєї компетенції.

Відповідно, вони мають право опротестувати акти прем’єр-міністра України, Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, міністерств і інших центральних органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, підприємств, установ, організацій, а також рішення і дії посадових осіб. Це можуть бути акти які безпосередньо стосуються підприємницької діяльності. Прокурор (або його замісник) також вносить подання або протест на рішення місцевих Рад в залежності від характеру порушення. Знову ж таки, це може стосуватися регулятивних атків, в наявності яких зацікавлені (або не зацікавлені) підприємці.

Протест прокурора на акт, який протирічить закону, приносить прокурор (його замісник) в орган, який його видав, або у вищестоящий орган. В такому ж порядку виноситься протест на незаконні рішення або дії посадової особи. В цьому документі прокурор порушує питання про зміну акту або приведення його у відповідність з законом, а також про призупинення незаконної дії посадової особи, відновлення порушеного права.

Особливістю протесту прокурора є те, що він припиняє дію опротестованого акту і підлягає обов’язковому розглядові відповідним органом або посадовою особою у визначений ст. 21 Закону «Про прокуратуру» строк – 10 днів після його надходження. Про результати розгляуд протесту у цей же строк повідомляється прокурор.

У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п’ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.

Читайте так же:  Образец договор пластиковые окна

Другий спосіб реагування прокурора (його заступника) – це давати приписи про усунення очевидних порушень закону. Припис прокурора — дещо м’якший спосіб реагування, ніж протест. Йонго вносить прокурор або його заступник органу або посадовій особі, які допустили порушення (або вищестоящому в порядку підпорядкування оргну або посадовій особі, які наділені правом усувати порушення). Письмовий припин вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунутий. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурор.

Орган або посадова особа, яким адресований припис, можуть його оскаржити вищестоящому прокурору, який зобов’язаний розглянути скаргу протягом десяти днів, або в суд.

Через подання прокурор або його заступник звертається у державні органи, громадські організації і до посадових осіб з вимогою про усунення порушень закону та умов, що їм сприяли. Подання прокурора підлягає негайному розглядові. А відповідні заходи по усуненню порушень закону , причин і умов, що їм сприяли, повинні бути прийняті не пізніше місячного строку. Про результати розгляду подання необхідно повідомити прокурора.

Якщо припис внесено колегіальному органу (а це не обов’язково – орган державної влади або місцевого самоуправління; колегіальним органом може бути і дирекція або загальні збори товариства), прокурора слід повідомити про день засідання, оскільки він вправі особисто приймати участь у розгляді подання.

При порушенні закону посадовою особою або громадянином прокурор або його заступник виносить мотивовану постанову про дисциплінарне провадження, провадження про адміністративне правопорушення або про порушення кримінальної справи відносно цих осіб, в залежності від характеру порушень ними закону. Ця постанова підлягає розгляду уповноваженою посадовою особою або відповідним органом в десятиденний строк після її надходження, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 25 Закону «Про прокуратуру» встановлює вимоги до документів прокурорського реагування. Так, в у протесті, поданні, приписі або постанові прокурора обов’язково зазначається, ким і яке положення закону порушено, в чому полягає порушення та що і в який строк посадова особа або орган мають вжити до його усунення. Якщо ці вимоги чітко дотримані то і реагувати на дії прокуратури набагато легше, як при наявності порушення, так і тоді, коли, на перший погляд, порушення закону не було.

На самкінець хотілося б підкреслити дві основні думки:

1. Прокуратура має право втручатися в господарську діяльність підприємства або приватного підприємця.

2. Коли таке втручання є неправомірним, від нього можна захиститись.

Позитивним аспектом діяльності прокуратури є те, що вона має повноваження звертатися до суду з заявами про захист прав і законних інетересів громадян, держави, а також підприємств і інших юридичних осіб. На жаль, цією можливістю прокурори користуються досить часто, хоча вона дозволяє почати судову справу (цивільну, господарську, адміністартвину) тоді, коли особа, права або інтерси якої порушено, не може (або не хоче) звертатися до суду самостійно.
Інструкція для директоравідносно перевірок прокуратурою

Отримавши від секретаря інформацію про факт прибуття працівників перевіряючого органу, не приймати миттєвого рішення про їх допущення на підприємство.

Отримати від секретаря всю інформацію про перевіряючих та всі аркуші із записаними відомостями, які були передані охоронником. Уважно вивчити та проаналізувати отриману інформацію.

Витримати декілька хвилин та налаштуватися на бесіду.

Дати вказівку охороннику супроводжувати відвідувачів.

Іти на переговори разом із юристом підприємства, взявши з собою аркуші з переписаними відомостями, отримані від охоронника.

Попросити у перевіряючих пред’явити службові посвідчення та порівняти їх дані з тими, які були надані службою охорони.

З’ясувати П. І. Б., посаду, звання безпосереднього начальника та його службовий телефон.

Фактично пересвідчитися в тому, що перевіряючі дійсно уповноважені на проведення перевірки. Для цього вимагати у них, підтверджуючі документи і/або зателефонувати їх безпосередньому начальнику.

З’ясувати у перевіряючих мету їх візиту та мотив (підставу) для перевірки. При перевірці органами прокуратури слідувати нижченаведеному алгоритму дій:

Довідатися у відвідувачів про мету їх візиту та підстави проведення ними перевірки виконання законів.

Попросити надати підтвердження підстав для перевірки та деталізувати коло питань, що підлягають перевірці.

Достатньою підставою для перевірки посадовими особами органів прокуратури є заяви та інші повідомлення про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а при наявності мотивів — власна ініціатива прокурора.

Приводом для перевірки з власної ініціативи прокурора може послужити наявність даних про порушення закону (в тому числі матеріали аналізу стану законності, матеріали кримінальних, цивільних та господарських справ тощо).

До підстав для проведення перевірок відносяться також матеріали контролюючих або правоохоронних органів, що містять дані про наявність ознак злочину.

Ваше право знати, що є підставою для майбутньої перевірки, засноване на принципі гласності, закріпленому в п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про прокуратуру».

По можливості взяти в руки (зібрати) письмові документи, підтверджуючі повноваження перевіряючих на проведення перевірки, і, залишивши юриста з відвідувачами, вийти із зазначеними документами з кімнати переговорів.

Право ксерокопіювати пред’явлені документи законодавством прямо не встановлено, однак подібні дії не заборонені. На практиці ж зустрічалися випадки фальсифікації різних документів з метою перевірки підприємства «під замовлення». Запобігти неправомірним діям таких перевіряючих дозволяло подання скарги до відділу по боротьбі з корупцією з додатком ксерокопії підробних документів.

Взяти тайм-аут для пильного вивчення всього пред’явленого та написаного.

Перший український інформаційний — 5 канал

Пошук по сайту

Соцмережі

У ГПУ пояснили заборону на зведення «Музею Революції Гідності» на Інститутській

Припис прокурора про заборону будівництва «Музею Революції Гідності» на вулиці Інститутській в Києві діятиме впродовж 2-3 місяців. Це необхідно для проведення слідчих експериментів. Про таке розповів керівник Департаменту спецрозслідувань Сергій Горбатюк, передає «Укрінформ».

За темою

«Фактично, заборонені будь-які дії»: ГПУ заборонила зводити «Музей Революції Гідності» на Інститутській

«Будувати музей не забороняли. Тимчасово, до завершення слідчих експериментів, прокурор видав заборону на зміну ландшафту», – пояснив Горбатюк.

Він зауважив: слідчі експерименти планується завершити протягом 2-3 місяців.

При цьому голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович у власному Facebook прокоментував інформацію про заборону зведення «Музею Революції Гідності».

«Хто досі не спромігся виконати свою роботу і зробити те, чого вимагало суспільство – покарати винних у вбивствах на Майдані, вирішили зупинити будову Меморіалу Героїв Небесної Сотні. Департамент ГПУ зупиняє будівництво Музею і Меморіалу Революції Гідності. Воістину непокаране зло зростає», – переконаний В’ятрович.

Як інформував 5.UA, раніше «Музей Революції Гідності» отримав припис від департаменту спецрозслідувань Генпрокуратури про заборону будівництва музею та меморіалу на Інститутській.

Довідково: 28 червня в Міністерстві культури України визначили архітектурний проект, за яким на алеї Героїв Небесної Сотні побудують Національний музей Революції Гідності. У конкурсі проектів майбутнього музею перемогли німецькі архітектори.

Департамент ГПУ заборонив будівництво Музею Революції Гідності на три місяці. ДОКУМЕНТ

Департаменту спецрозслідувань Генеральної прокуратури України призупинив спорудження Музею Революції Гідності.

Про це повідомив у коментарі Укрінформу керівник Департаменту спецрозслідувань Сергій Горбатюк.

«Будувати музей не забороняли. Тимчасово, до завершення слідчих експериментів, прокурор видав заборону на зміну ландшафту», сказав Горбатюк.

Він додав, що слідчі експерименти планується завершити упродовж 2-3 місяців.

Раніше в ефірі «Громадського радіо» директор майбутнього музею Ігор Пошивайло повідомив, що 4 липня отримав припис від Департаменту спецрозслідувань ГПУ про заборону будівництва музею та меморіалу на Інститутській.

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович опублікував на своїй сторінці у «Фейсбуці» припис ГПУ, зазначивши, що в документі про жодні конкретні строки не йдеться.

«Чому ця потреба виникла акурат з моменту, коли рушили з місця процеси меморіалізації цього місця? Хоча конкретні плани і строки щодо проведення конкурсу та початку робіт зі створення Меморіалу та Музею були озвучені близько року тому. Це питання — зараз найголовніше для нас, і як творців Музею, і як громадян, які хочуть, аби розслідування злочинів Майдану відбулося. І зіштовхувати лобом ці два процеси з боку Департаменту ГПУ виглядає на політичний, а не процесуальний крок», написав Голова УІНП.

Нещодавно Міжнародне професійне журі визначило переможця конкурсу проектів «Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні Музею Революції Гідності».

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *